Слідом за загибеллю озимих погані новини очікують на аграріїв Півдня України та по соняшнику. Олійною якраз стартувала збиральна кампанія. Перші результати пригнічують падінням урожайності. Як розповіли опитані Agritel фермери, середня врожайність складає близько 0,6-0,8 т/га порівняно з 1,3-1,6 т/га минулого року цього ж періоду.
Ці цифри називають і наші співрозмовники з південних областей. Щоправда, ситуація на Одещині найбільш катастрофічна, на Миколаївщині та Херсонщині більш рівна, хоча теж не тішить. У режимі живого часу ми опитуємо аграріїв Півдня, на яку врожайність виходять за олійною і чи можна було її ще врятувати.
Почали збиральну соняшнику кілька днів тому. Врожайність дуже низька, коливається від 0,3 до 0,5 т/га. Жодні агрономічні, будь-які інші методи соняшнику вже не врятували б.
Не те, що на моїй пам'яті, на пам'яті людей, які прожили тут по 90 років, такої посухи не було. Були посухи, вони повторювалися, але щоб така навіть уявити не могли. Що й казати, ми зернову групу (пшеницю, ячмінь) не прибирали, навіть комбайн не заганяли. На кукурудзу також ніхто не чекає — передисували давно. В інших регіонах може взяти на силос для ВРХ, але в нас на півдні майже немає тваринництва. Щодо держпрограм допомоги, то ми нічого не дочекалися. Хоча подавалися більше місяця тому. Далі обіцянок нічого не зайшло. 5,5 млн. гривень виділили аграріям області на компенсацію за подачу води — це смішно. Документи вважають за полив, але списання грошей не відбувається. Знову ж таки через сміховинність суми на область, вона не покриває всіх витрат. Та сама історія з програмою компенсації аграріям Півдня за загибель озимини. Обіцяли дати по 5 тис. грн на гектар з урахуванням поданих площ. І тут подавалися, і тут нічого не здобули. В Україні багато підприємств лопаються, перепродаються, повна катастрофа.

Незважаючи на повідомлення про можливий дефіцит гречки, в Україні почали падати ціни на цю крупу. Так, за 3-7 серпня гречка подешевшала в опті на 7% до 15,15 тис. гривень за тонну. Такі дані отримали фахівці Інституту аграрної економіки (ІАЕ), повідомляє "Укрінформ".

"За інформацією Міністерства розвитку економіки, цього року гречкою засіяно 74 тис. га, на 10 тис. га більше, ніж минулого року. За кілька тижнів розпочнеться збирання врожаю гречки, і на ринок надійде крупа нового врожаю. Близько 500-600 тонн крупи гречані мають поставити на ринок АТ "Аграрний фонд" зі своїх запасів", - пояснили експерти.

Тому фахівці ІАЕ не прогнозують підвищення цін на гречану крупу протягом найближчих місяців.

Як пояснив заступник директора інституту Микола Пугачов, подорожчання гречки в Україні відбулося на тлі карантину, який сприяв підвищенню попиту на продовольчі товари. У квітні, наприклад, вартість гречки зросла на 17,99%.

У кризовий період наше населення насамперед запасається продуктами харчування тривалого зберігання, до яких входять крупи. Якщо з цього погляду розглянути динаміку зміни ємності ринку круп в Україні, то можна констатувати, що криза ми вже минули.

Вітчизняний круп'яний ринок скоротився на 3,54% порівняно з попереднім роком, тоді як раніше було зафіксовано його зростання на 4,7%. Зменшення ємності ринку круп відбувається на тлі збільшення їх імпорту, що свідчить про підвищення купівельної спроможності населення, дедалі більша частина якого віддає перевагу більш дорогим закордонним крупам. Від цього страждають українські виробники, які поки не перебудувалися, змушені скорочувати випуск своєї продукції, оскільки втрату частини внутрішнього ринку вони не можуть компенсувати експортом.

Традиційно найпопулярніша в Україні гречана крупа. Її частка минулого року становила 26,6% у загальному обсязі виробництва. Друга за популярністю – рисова крупа, навпаки, зменшилася на 4,9 п.п. - До 8,2%. Ну а рекордсменом з динаміки зростання стала вівсяна крупа, частка якої за два роки зросла більш ніж у 4 рази та становила 6,2%.

У міру відновлення економіки України фокус уваги споживачів круп зміщується від дешевої вагової продукції до більш дорогої та якісної, фасованої під відомими торговими марками. Крупа поступово стає не елементом стратегічних запасів домоволодіння на час катаклізму, а одним із продуктів системи здорового харчування. Це необхідно враховувати виробникам у складанні стратегії подальшого розвитку. При цьому не обійтися без покращення якості та розширення асортименту на види круп'яної продукції, які користуються популярністю на внутрішньому та міжнародному ринках. Одним з таких видів є вівсяна крупа і пластівці, а також поширені в Європі висівки, що входять до складу багатьох збалансованих дієт. Перспективною нішою для розвитку став сегмент органічних круп, які, хоч і вимагають підвищеної уваги при вирощуванні та переробці, але компенсують це вищим рівнем прибутковості, ніж традиційні.

Наші партнери: Техпаспорт на квартиру Харків, житлове приміщення

Що робить наш хліб та булочки такими об'ємними та пористими? Що забезпечує в'язкість знаменитої манної каші? Що надає густоти кетчутам та соусам? На всі запитання відповідь одна – це глютен чи клейковина. У зерні пшениці міститься близько 70% крохмалю та приблизно 10-15% глютену, у найякісніших сортах клейковини ще більше. Якщо свого глютена в муці недостатньо, то з неї не зробити ні хліба, ні макаронів, ні пельменів, тому в таку муку клейковину додають штучно, з метою покращити якість тесту.

Всі продукти, які мають бути густими, пружними, еластичними, містять у своєму складі цю натуральну сполучну речовину – глютен. Тому попит на нього у світовій харчовій промисловості дуже великий. Він і визначає параметри ринку клейковини у тій чи іншій країні. Кількість населення, його добробут, рівень споживання продуктів хлібопекарської, м'ясопереробної промисловості, і навіть снеків, сухих сніданків, напівфабрикатів із замінниками м'яса впливають попит на глютен над ринком. Його пропозиція залежить від урожаю пшениці, роботи підприємств з її переробки в крохмаль, при якій і виходить глютен як побічний продукт.

Детальніше...

В Україні кожна людина в середньому вживає близько 28 кг круп на рік, у країні випускається близько 20 видів цього корисного продукту. Крупа – це подрібнені, цілі чи розплющені зерна злаків, очищені від лушпиння та інших частинок, які погано засвоюються організмом людини.

Ячна крупа багата вмістом калію, кальцію, фосфору, заліза, міді, марганцю, цинку, йоду, брому та іншими корисними для організму мікроелементами. Вона має високу калорійність і хороші смакові якості, дієтологи рекомендують частіше вживати ячні каші і супи людям з надмірною вагою і при захворюваннях кишечника.

Перлова крупа та каші з цього злака рекомендується всім, хто стежить за своєю вагою.

Детальніше...